День пам’яті Героїв Крут

   Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників .

29 січня 1918 року . Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути , яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна . Учасники події : невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії , яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду , в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій , які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.

Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29- го січня, за даними проекту DilovaMova.com, був підписаний 15-го січня 2007-го року.

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

    Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях свідомих громадян України і далеко за її межами. Відомі поети, прозаїки, публіцисти С.Єфремов, Л.Старицька – Черняхівська, Д.Дорошенко та інші опублікували щирі і зворушливі статті у вільній пресі про героїчну загибель юних бійців за волю. Так, Л.Старицька – Черняхівська у статті “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” писала: “Для нас могила ця лишиться на віки полум’ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. Це буде друга свята могила над Дніпром”.     

       Вражені трагедією під Крутами, похоронами жертв більшовицького терору, Павло Тичина, Олександр Олесь, Уляна Кравченко, Валер’ян Поліщук та інші вилили свій біль, створивши проникливі поезії, присвячені пам’яті загиблих.

 Пам’яті тридцяти (1918)

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся

Каїн Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

                      Павло Тичина 

      Більш детальнішу інформацію до Дня пам’яті Героїв Крут ви можете знайти на cайті, присвяченому подвигу Героїв Крут (спогади, статті, ілюстрації, поезія, пісні) - http://kruty.org.ua/

День Соборності України

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Мабуть, не випадково вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності. Саме цій знаменній події присвячені  відкритий перегляд літератури «Україна суверенна: від витоків до сьогодення», підготовлений бібліотекарем читальної зали та виставка-перегляд "І обнялися береги одного вічного народу...", оформлена бібліотекарем відділу обслуговування учнів 1-9 класів міської бібліотеки для дітей.

Матеріали представлені тут акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918-початку 1919 року охопив майже всю Україну. Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого, демократичного збирання територій в єдиній суверенній державі. Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо здобутки попередників!

Твори - ювіляри 2016 року

         На абонементі для юнацтва створено книжкову виставку «Твори–ювіляри 2016 року».

Письменники - ювіляри 2016

        Письменник, якщо він добре працює, мимоволі виховує багатьох своїх читачів.

                                     Ернест Міллер Хемінгуей

        Читачі можуть зраджувати письменника скільки завгодно, письменник же повинен бути вірним читачеві завжди.

                                     Уіст Х'ю Оден

Бібліотека пропонує нові бібліографічні покажчики

У 2016 році в бібліотеці - філії №2 розроблено та оформлено  бібліографічні покажчики за темами: "М. С. Грушевський – дослідник і творець історії" (до 150-річчя від дня народження видатного вченого) , "Погляньте в глибину століть", присвячений життю і творчості дослідника історії українського козацтва Дмитра Яворницького,  (автор - бібліотекар читального залу Мащенко І.І.), «До невмирущих джерел творчості Івана Франка» (до 160-річчя від дня народження українського письменника), (автор - ведучий бібліотекар абонементу для дорослих  Дем'янець І.В.).