четвер, 24 березня 2016 р.

Міжнародний день театру


 Міжнародний день театру встановлений в 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру (МІТ) і святкується 27 березня. Це не просто професійне свято майстрів сцени — це свято мільйонів глядачів.
    Діяльність Міжнародного інституту театру, згідно його статуту, повинна бути спрямована на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».
     Слово «театр» походить від грецького «theatron» — місце для видовищ, видовище. Театр — це рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою.
  Згадка про першу театральну постановку датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті, сюжетом послужили образи єгипетської міфології — історії бога Осіріса. Це було зародженням довгого і міцного зв'язку між театром і релігією. У древній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. Давньогрецькі театральні вистави також використовували міфологічні образи.

   В Україні традиційно з нагоди Міжнародного дня театру проводяться театральні фестивалі, нагороджуються художні колективи, театри показують свої кращі спектаклі. У навчальних закладах  проходять  вечори  та  покази вистав, підготовлених  студентами. 
  Саме  тому  Міжнародний  день  театру – не лише професійне свято  майстрів  сцени, це  свято  мільйонів вдячних  глядачів  та шанувальників високого  мистецтва.

Театр для нас – це наче казка.
Тут можна зняти свою маску,
І стати можна тут поетом,
Й складать віршовані куплети.
Тут можна різного почуть,
А ще й збрехать і обмануть.
Театр - це море сподівань,
І нездійсненних побажань.
Це гарне місце відпочинку,
І восени і навіть взимку.
Тому ми хочем  привітати
Усіх людей із Днем театру! 

   Бібліотекар абонементу для дорослих І.В. Дем'янець  створила відеоролик – привітання  від колективу  бібліотеки-філіалу №2 для Марганецького народного театру «ВІЗ і Ко» під  керівництвом  В.І.Зозулі.


Шановні слуги Мельпомени!
Всі театральні діячі!
Сьогодні свято і у мене,
Бо я — один із глядачів.
Бо я закоханий віддавна
В мистецтво ваше і в ваш храм.
Хай творчість ваша буде славною,
І хай щастить у всьому вам!
Щастить і завтра, і сьогодні,
Щоб кожний час був у вазі.
Хай будуть всі у вас — народні,
Бо ви заслужені усі!

неділю, 20 березня 2016 р.

Всесвітній день поезії


У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня.

Перший Всесвітній день поезії відзначався в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
«Поезія, — йдеться в рішенні ЮНЕСКО, — може стати відповіддю на найгостріші і глибокі духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно залучити до неї як можна більш широку громадську увагу. Крім того, Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, якi відроджують одвічну традицію живого звучного поетичного слова».
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послужити створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

День поезії — це ще й нагадування всім сучасникам про великих поетів, які своїм твердим словом впливали на долі цілих держав і завжди були в пошані.

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

                                       Ліна Костенко

Напередодні свята бібліотекарем читальної зали оформлено книжкову виставку «Я тільки там бажаю жити і творити, де виросла моя душа», яка знайомить з поетичним словом, яке бентежить душу, хвилює, збагачує духовно. Доторкніться до поетичного слова і Ви відчуєте неперевершену насолоду!





А бібліотекар абонементу для дорослих створила відеоролик "Ну що б, здавалося, слова..."



 та інтерактивний плакат «Поезія – це завжди неповторність…».



Не треба думати мізерно...
Безсмертя є ще де-не-де...
Хтось перевіяний, як зерно,
У ґрунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила,
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.
                    Ліна Костенко

середу, 16 березня 2016 р.

202-а річниця від дня народження Т.Г.Шевченка


З нагоди 202-ої річниці від дня народження Т.Г.Шевченка у читальній залі пройшов калейдоскоп «У світі образів Шевченка».

Бібліотекар юнацького абонементу О.К. Поклонська-Горб провела інформхвилинку «У слові, у пам’яті народній», у якій розповіла  маловідомі факти з життя Великого Кобзаря.

І.І.Мащенко, бібліотекар читальної зали, підготувала для учнів літературну гру, у якій вони продемонстрували свої знання та  кмітливість, розгадуючи цікаві ребуси, загадки та кросворди за творчістю Шевченка.

   Логічним доповненням до заходу стала тематична полиця «На перехресті музи і долі», присвячена Кобзарю.


Слово безсмертного Кобзаря і досі вражає серця людей образністю, мудрістю, силою віри у майбутнє України.
                                                         Відеосупровід:  І.В.Дем’янець

понеділок, 14 березня 2016 р.

В гостях у НВК «Ліцей № 10»

14 березня колектив бібліотеки-філії №2 взяв участь у проведенні інтегрованого уроку з малювання  «Євгенія Гапчинська – постачальник щастя №1».

        Розпочався захід  вступним словом бібліотекаря ліцею Серафімової Ольги Олексіївни про значення патріотичного виховання в українському суспільстві. А бібліотекар читальної зали Мащенко Ірина Іванівна ознайомила учнів 6-Б та 9-Б класів з творчістю сучасних популярних художників України і запропонувала їхній  увазі відеоролик «Сучасні українські художники».






         Серед усього ряду талановитих творчих майстрів визначне місце займає художниця  з неповторним стилем Євгенія Гапчинська. Малюючи маленьких смішних чоловічків із зворушливими написами, Гапчинська називає себе "Постачальником щастя № 1"...
Художниця зробила щастя своїм брендом, критики і галеристи теж називають її «постачальником щастя № 1». Адже кожен хоче щастя, і знаходить його в творах Гапчинської, яскравих і життєрадісних, населених чарівними, ніби з  казки, маленькими чоловічками. Картини художниці знаходяться в колекціях Лучано Поваротті, Микити Михалкова, Володимира Співакова, Андрія Шевченка, Олега Янковського, Тіни Канделакі, Андрія Малахова та інших відомих персон.
Напевно правдою є те, що в будинках, де висять картини Гапчинської, люди не сваряться, а діти не хворіють. Варто лише поглянути на маленьку балерину у рожевій пачці, на хлопчика з дірочкою в шкарпеточці, на чоловічка, який роздивляється жука в маленькій коробочці, любителя солодких цукерочок, як на обличчі мимоволі виникає посмішка. На героїв робіт художниці не можна дивитися без розчулення, адже з полотен на вас дивляться дуже цікаві, уважні і добрі дитячі оченята. І вони ніби змушують глядача повірити в те, що світ навколо все такий же чарівний і дивовижний, як у дитинстві. У ці хвилини згадується той безтурботний час, коли все було легко і просто. Адже як писав Екзюпері, "всі ми родом з дитинства"...






     Також присутні переглянули майстер-клас з написання картини Гапчинської «Я слухаю море». Після перегляду відеоуроку вчитель малювання Очаківська Світлана Василівна продовжила навчальний процес для учнів.






                   Відеосупровід:             Дем’янець І.В.
                 Технічний супровід:  Поклонська-Горб О.К.