вівторок, 24 листопада 2015 р.

28 листопада - 135 років від дня народження Олександра Блока


«Письменник - рослина багаторічна. Подібно до того, як в ірису або в лілеї росту стеблин та листя відповідає розвиток кореневих бульб, душа письменника розширюється та розвивається періодами, і витвори його - лише зовнішній результат підземного росту душі. Тому шлях розвитку може здаватися прямим тільки (у перспективі; проходячи ж за письменником усіма етапами шляху, не відчуваєш прямоти й неухильності внаслідок постійних зупинок і викривлень».
                                                           Олександр Блок

       ОЛЕКСАНДР БЛОК
         (1880-1921)
- російський поет, автор ліричних драм і публіцистичних статей, один з найвидатніших митців «Срібної доби». Його лірика, що увиразнила духовні шукання інтелігенції початку XX ст., належить до вершинних явищ російського символізму.
О. Блок - одна з найяскравіших зірок на небосхилі поезії «Срібної доби». Для багатьох своїх сучасників - майстрів слів, критиків, величезної аудиторії читачів - він був культовою постаттю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російської лірики XIX ст. і відкривача шляхів поезії століття XХ, лицаря Прекрасної Дами і митця, зачарованого «музикою революції», уособлення поезії та медіума, який відтворював у своїх художніх картинах «нетутешній» світ. Деякі твердження у цьому хвалебному хорі, здавалося, заперечували одне одного. Скажімо, якщо талановитий критик Ю. Тинянов висував тезу: «Блок - найбільша тема Блока», по суті зводячи творчість митця до літопису його власного внутрішнього життя, то поетеса А. Ахматова називала автора «Віршів про Прекрасну Даму» «трагічним тенором епохи», наголошуючи на тому, що мистецтво Блока насамперед увиразнювало «дух часу». Втім, жодного протиріччя тут немає. Принаймні сам Блок був переконаний, що повнота творчості досягається лише тоді, коли «особистісний» і «епохальний» її зміст збігаються: «...розквіт поезії: поет знайшов себе і разом з тим влучив у свою епоху. Відтак моменти його особистого життя перебігають синхронно з моментами його століття, які, у свою чергу, є одночасними з моментами творчості. Тут така легкість і плавність, наче в ідеальній системі зубчатих колес». Саме таким поетом був О. Блок.


Немає коментарів:

Дописати коментар