понеділок, 16 листопада 2015 р.


                   Вальс дощу

Закружляла природа у вальсі дощу
І від вітру напнула вітрила.
На заплакану шибку дивлюсь і мовчу,
Що ж я, осене, так затужила…

А навколо дерева стоять золоті,
І калина в червонім намисті.
Танцювала б з дощем, та вже роки не ті,
Тільки спогади чисті-пречисті…

Повертаюсь в задумі у світлі літа,
Де колись під дощем танцювали…
Де була наша молодість світла й свята,
Ми сміялися щиро й співали…

Закружляла природа у вальсі дощу,
Зашуміла, напнула вітрила…
Я дивлюся на дощ і в задумі мовчу…
От би крила мені, от би крила…

                   Красоткіна Надія Григорівна





2 коментарі: